Щасливі історії батьків, одна з головних подій в житті яких сталося в нашому пологовому будинку — наше натхнення і показник того, що ми все робимо правильно. Зовсім недавно, в нашому пологовому будинку народився чудовий хлопчик Макар. Його батьки — неймовірна, закохана і щаслива пара. А його мама, будучи співвласницею агентства з організації весіль — Dergousova Agency , точно знає, як важлива ідеальність моменту! Нам вдалося дізнатися про щасливу вагітність, пологи, критерії вибору пологового будинку, несподіванки та відкриття вагітності Олександри!

Саша, розкажіть, будь ласка про Вашу вагітність. Як Ви дізналися, що станете мамою? Які відчуття перших місяців були найбільш запам’ятовуються? З якими труднощами Ви зіткнулися?

Для мене вагітність — це один з дуже щасливих періодів в моєму житті. Ми йшли до цього дуже усвідомлено, обидва хотіли цього малюка. Ми й до наших відносин підходили дуже свідомо, тому у нас дуже гармонійні стосунки з чоловіком — ми разом ростемо, розвиваємося, пізнаємо світ. Коли ми тільки заговорили про дітей, Женя сказав, що хоче зробити все правильно — спершу пропозицію, потім весілля, а потім діти. Так і вийшло, але зі своєю особливістю. У травні у нас була річниця, і Женя несподівано для мене зробив пропозицію. Ми були вже 2 роки разом. Це було дуже красиво і зворушливо. Він мене здивував, хоча я думала, що здивувати мене неможливо. За тиждень до цього він сказав мені, що готовий спробувати завести дітей. Але ми думали, що як і багато навколо — завагітнюємо не відразу. Але, коли в червні дізналися, що станемо батьками, посміхнулися і злегка здивувалися, що нам Бог послав малюка відразу. При чому ми підозрюємо, що це сталося саме в день пропозиції. Розписалися ми 3 лютого, прямо перед пологами. Так що технічно вийшло, як хотів Женя, але все одно якось незвично.

Я ніколи не забуду день, коли ми дізналися, що станемо батьками. Напевно, це був другий найщасливіший день у нашому житті, після самих пологів, коли малюк опинився у нас на руках. Я пам’ятаю, що вже почала здогадуватися по деяких ознаках — запаморочення, неймовірний апетит, загальний стан — але я навіть боялася подумати, щоб не злякати. Коли я побачила заповітні рисочки на тесті, я розплакалася. Це було неймовірне щастя і навіть не вірилося небагато. Потім був період ототожнення — ось як ніби це відбувається не з нами. З одного боку — це мрія, а з іншого — «Це реально? Я вагітна? Я буду мамою? ». Я пам’ятаю кожен момент своєї вагітності — перший рух сина в животику, перше УЗД, перші звуки серцебиття, Женін погляд, коли нам повідомили, що у нас буде хлопчик.

17230067_10208290225235666_398701200_o

Я дуже багато вивчала про вагітність, про материнство — але здебільшого емоційні та духовні аспекти цього. Про здоров’я я якось не хвилювалася — у мене був прекрасний лікар, і їй я довіряла цілком. Я багато вивчаю по життю психологію і якось була впевнена завжди, що багато чого залежить від нашого настрою. Для мене головне було — відносини з чоловіком і з малюком. Ми багато розмовляли між собою, я багато спілкувалася з маленьким. Я читала йому казки, гладила животик, завжди домовлялася з ним про все, що мені було потрібно. Наприклад, я точно знала, що хочу поїхати в Індію на 7-8 місяці вагітності. Майже всі крутили біля скроні та говорили, що я божевільна, але я точно знала, що повинна бути там зі своїх причин. Я молилася і просила, щоб з вагітністю все було добре і лікар відпустила нас. І з малюком домовлялася, що там нам буде добре.

Я завжди вважала, що вагітність — це не хвороба і, що жінка не повинна в цей період міняти свою поведінку, вередувати й вимагати чогось від оточуючих. Для мене було дивно і приємно, коли мені поступалися місцем або пропускали попереду черги, але сама я ніколи не йшла вперед, користуючись своїм становищем. Я вважаю, що вагітна жінка — це красиво і дуже зворушливо, але ніяк не про те, що цим можна маніпулювати. Я абсолютно не змінилася у своєму способі життя, поведінці — хіба що перестала носити тяжкості, але працювати менше не стала. Мені подобалося проводити вагітність в активності, адже це моя природа. Чоловік казав, що я стала тільки краще і добріше під час вагітності. Я навіть жодного разу не відправила його посеред ночі за якимось екзотичним фруктом)))

Загалом, якщо підвести резюме — для мене вагітність — це прекрасно. Це час, коли жінка повинна любити себе обов’язково і приділяти багато часу сім’ї — і чоловікові й дитині — спілкуватися з ними, мріяти, будувати плани, молитися, відпочивати та при цьому не міняти радикально свій спосіб життя. Це час, коли вона моделює своє майбутнє — мріє і дає запит у Всесвіт.

17230093_10208290233795880_602340427_o

Я не сильно багато вникала в різні там особливо і напевно, тому я багато дізнавалася тільки, коли стикалася з цим. Повністю довіряла професіоналам — мені лікар говорила, що треба робити і я робила. Подруги радили, що мені може стати в нагоді після пологів і я вивчала це. Покупки все я зробила заздалегідь, щоб після пологів ні про що не турбуватися. Я навіть одяг скуповувала заздалегідь — це було моїм слабким місцем — стільки всього красивого є для малюків. Можливо, такий підхід багатьом здасться безрозсудним, але я спеціально не хотіла занурюватися в тему вагітності сильно і дізнаватися про різні там особливості та підводні камені. Саме завдяки цьому я багатьох неприємних моментів уникла просто через незнання.

Ви питаєте — з якими труднощами я зіткнулася під час вагітності? У мене їх не було. Я насолоджувалася всі 9 місяців — кожен період був прекрасний, по-своєму. І мені це подобалося. Я вважаю, що я була красивою та акуратною вагітною. У мене був невеликий животик, я майже не набрала у вазі, і це при тому, що особливих дієт я не дотримувалася. Мене вагітність дисциплінувала мазатися кремами, щоб уникнути розтяжок. Я ніколи у своєму житті так уважно не відносилась до свого тіла, як в цей період, і стільки масел і кремів не використовувала за все життя, як в ці 9 місяців. Це, напевно, все)

Єдиний непростий період був останній місяць — це і справді було складно — ходити, лежати, стояти. Так, складно. Але при цьому — це швидко забувається і зовсім не є важким. Просто треба берегти себе в цей час, на мою думку. Хоча я за 2 тижні до пологів примудрилася витягнути та зробити неймовірний і дуже складний проект — навіть будучи в стані ось-ось народити. Все в нашій голові — повторюся. Якщо настроюєшся на щасливу вагітність — вона так і пройде. По крайній мере, мій досвід це підтвердив.

Яким чином Ви готувалися до пологів? Яку корисну літературу варто почитати в період вагітності?

Ми все робили, як відчували. Я не можу сказати, що я особливо багато читала особливою літератури. Швидше я рухалася керуючись навчанням Університету Єдності (Індія) про мистецтво бути батьками. Так само читала книгу «Після трьох уже пізно». Зараз читаю «Ваш малюк: тиждень за тижнем». Останнє я дізнавалася у подруг. Але і тут я виробила для себе свою стратегію — слухати всіх, але висновки робити свої та тільки за велінням серця. Скільки людей, стільки й думок — одні кажуть так, інші діаметрально протилежно. У кожного свій досвід, а мені треба було отримувати свій. Я уважно всіх вислуховувала і робила те, що відгукалося особисто мені.

17230009_10208290259356519_441515584_o

Яке найкорисніше відкриття під час вагітності Ви для себе зробили?

Що материнство — це найцінніше, що може відчути жінка за все життя. І до вагітності треба підходити дуже усвідомлено.

Ми знаємо, що ви продовжували працювати й на крайніх строках вагітності. Що Ви б порадили — декрет або займатися улюбленою справою так довго, як це можливо?

Мені здається, що кожна жінка повинна вибирати виходячи зі своїх вступних в життя, адже у кожного вони свої. Особисто для мене робота була в кайф, в задоволення і я займалася нею з радістю. Мене це підтримувало. При цьому, я не була звичним собі трудоголіком, який з головою в роботі. Ні. Маленькому я приділяла достатньо багато часу.

Тут мені здається, важливо усвідомлювати ще така властивість нашого розуму — коли нам нема чим зайнятися, коли ми не займаємося чимось, наш розум починає руйнувати себе зсередини та ми часом робимо різні дурниці, починаємо виносити мозок спершу собі, потім оточуючим. У результаті страждає сім’я, стосунки, ми самі та наприкінці й діти. Тому, з цієї точки зору, займатися улюбленою справою паралельно підготовці до того, щоб стати мамою — дуже навіть непогано. Але не можна при цьому забувати, що всередині нас малюк і йому теж треба нашу увагу. Або тоді навіщо взагалі заводити дитину, якщо на нього не залишати часу. Загалом, тут треба шукати свою золоту середину. Знову ж таки — це моя особиста думка і мій досвід після вагітності.

Яким було Ваше харчування та чи займалися Ви спортом?

Харчування моє було звичайним — як я і говорила раніше — я практично нічого не змінила у своєму житті. Алкоголь я не п’ю вже кілька років — так що не пити алкоголь для мене не становило труднощів. В останній місяць було непросто утримуватися від вуглеводів, але я намагалася з усіх сил. Інше майже не змінилося. Сподіваюся, моя доктор читати цю статтю не буде або вона мене приб’є. Жартую. Всі її суворі заборони, яких було мало, я дотримувалася. В іншому прислухалася до себе і їла все, що мені хотілося.

Спортом я не займалася, тому що це єдине, що мені заборонила робити лікар під час вагітності. Чому — точно не можу сказати. Напевно, мені треба було берегти себе. Зате я водила машину до останніх тижнів, далі вже їздила з чоловіком. Особливо, з огляду на той факт, що останніми тижнями ми прожили в пологовому будинку.

Ще я засмагала, коли була в Індії — спеціально. Хотіла, щоб малюк був смуглявим. Хоча я робила це тільки на нешкідливому сонце, але все ж — засмагала, хоча багато хто дуже проти цього.

17200410_10208290227515723_2120674361_o

17193930_10208290276076937_2099239942_o

Що для Вас було незвичайним, до чого Ви не були готові?

До пологів) До цього підготуватися неможливо. Інше було новим прекрасним досвідом і мені це подобалося.

Розкажіть, будь ласка про пологи, як все пройшло? Що для Вас було або виявилося найважливішим? Яким повинен бути пологовий будинок, щоб майбутній мамі було комфортно?

Пологи пройшли у нас чудово. Зрозуміло, що це не найприємніший в фізичному плані процес. І зрозуміло, що підготуватися до нього неможливо. Скажімо так — я людина витривалий і хоч і боюся болю, але переношу її зазвичай нормально. Але тут я була здивована) І скоріше не болем, а тим, що до цих відчуттів підготуватися просто неможливо. Найнесподіванішим для мене стало те, що в якийсь момент мені здавалося, що у мене вже просто немає сил. Це було єдиним непростим для мене моментом.

У пологовий будинок ми потрапили за два з половиною тижні до самих пологів — малюк був готовий і міг почати пологи в будь-який момент, але чогось чекав. Потім ми зрозуміли — чого саме. Він хотів народитися в особливий день. Але ось це очікування з одного боку було стомлюючим — ми чули майже всіх породіль (особливо лякали їх крики — зате завдяки цьому я чітко вирішила, що кричати Не буду ні за яких обставин — вже сильно мені здається, це зайвим — втрата сил, стрес для дитини, чоловіка, лікарів), чоловік постійно їздив в місто на роботу, а я не могла зрозуміти — в якому статусі я перебуваю — чи можу я працювати або вже готуватися до пологів. Лікарі постійно повторювали, що треба відпочивати. Тепер я розумію, чому. Треба було накопичувати сили. Я все одно не змогла сидіти на місці — постійно виїжджала в місто або приймала гостей. Зате, коли настав той самий день — Прощена неділя і я почала відчувати, ніби ось воно майже вже те саме — я не стала будити Женю, — не хотіла чергового фальстарту. Я покликала акушерку, ми перевірили мене і тільки після того, як лікар підтвердив, що у мене починається родова діяльність — я щаслива розбудила Женю і ми як діти почали радіти. Так що тривале очікування пішло нам на користь.

Самі пологи я не забуду ніколи, тому що немає в житті більше щасливого моменту, ніж коли це маленька істота виявляється у тебе на грудях і сопе.

Щодо пологового будинку — яким він повинен бути — як на мене — таким як ваш пологовий будинок.

У мене було достатньо часу, щоб уважно вивчити всі. І повірте мені — я як перфекціоніст і дуже вимогливий до якості та сервісу людина, можу сказати, що я полюбила ваш пологовий будинок. І найбільше мене вразило навіть не те, що у вас все продумано, все чисто, ідеально, а те, які люди у вас працюють. Вони не просто професіонали своєї справи, вони дуже душевні, щирі й дбайливі. Всі, хто приїжджали до мене в гості, а гостей ми прийняли багато, відзначали одноголосно, що в пологовому будинку дуже затишно і привітно.

Мені особисто було комфортно всі дні мого перебування в пологовому будинку, і ви назавжди залишилися в наших серцях. Можу сказати, що я впевнено буду рекомендувати пологовий будинок Адоніс всім. Ви робите прекрасну справу і робите його з усією душею. Дякуємо вам.17236867_10208290202235091_1169868809_o

Був присутній чи Ваш чоловік на пологах? Як вважаєте це необхідно? Якщо так, в чому важливість такої можливості?

Так, мій чоловік був зі мною на пологах з самого початку і до кінця. Більш того, він жив зі мною всі дні нашого очікування малюка і після нашого народження майже весь час був з нами. Для мене цей досвід і його підтримка безцінні. Звичайно, кожна пара повинна сама вирішувати, як вони хочуть проходити через народження малюка — є у мене подруги, які говорять, що вони не хотіли самі, щоб з ними був чоловік, є і ті, хто навіть не розглядали таку можливість. Я можу сказати за нас — ми обидва цього хотіли і я вдячна Жене шалено. Я не уявляю, як би я проходила через цей процес самостійно. І Женя не те, що не шкодує — він щасливий і дуже пишається тим, що ми пройшли це разом. Він все робив правильно — коли треба було підтримував мене, коли мені було дуже важко — він просто був поруч, говорив слова коли це було потрібно, але головне він підтримував мене в думках. Він перерізав пуповину, він тримав малюка в перші хвилини, говорив з ним. Я ніколи не забуду його очі й наші сльози, коли ми дивилися на нашого Макарчика.

Мені здається, присутність чоловіка підтримує морально вцілому — жінка усвідомлює, що вона проходить через все не одна. Плюс ми багато читали про це і для малюка присутність батька так само важливо.

Як каже Женя і деякі мої друзі, які так само пройшли через пологи разом з дружиною — чоловік краще відчуває свою дружину і як би краще розуміє жінку. Особисто мій Женя сказав, що любить мене після цього ще більше і відчуває зв’язок зі мною сильніше.

Яким було перше знайомство з малюком? Що було самим незабутнім?

Абсолютно все було незабутнім. Але момент, коли він буквально вискочив і я навіть не встигла помітити, як це сталося — мені поклали його на груди — такого теплого і вологого, і це тепло … Його описати неможливо … Він лежав на мені та сопів — у мене було відчуття, що все у світі зупинилося і є тільки ми з ним … я навіть не можу сказати, що я плакала — це було наче я не дихала. Щасливішим моменту в житті не можу згадати.

17230131_10208290219035511_2083275271_o

Що б ви точно зробили / не зробили під час другої вагітності?

Я б все повторила точнісінько. Ну хіба що — напевно, точно б менше їла на останньому місяці вагітності в надії, що малюк буде поменше. Я народила його 4200. Хоча не факт, що мені б це допомогло — у Жені в родині всі чоловіки народжувалися понад 4 кг. Так що швидше за все це спадковість. І можливо, я б на другий раз зробила епідуралку. Хоча поки що схиляюся більше до «ні», ніж до «так». Таким задумала природа цей процес і його варто пройти по повній. Хоча в якийсь момент мені це не здавалося гарною ідеєю)))

Яку пораду Ви б дали собі, як майбутній матусі?

Собі?) Не знаю — я дотримуюся своїх відчуттів і тому, що відчуваю серцем, і вірю, що кращого ради, ніж серце, я собі дати не можу. Головне — це любити малюка, а це у мене виходить і так само собою. Чи не любити його просто неможливо. Так що я сподіваюся, я все роблю правильно, як мама.

17193895_10208290256196440_680051775_o

Висловлюємо велику подяку за приємне спілкування і чесні відповіді й бажаємо міцного здоров’я малюкові та чекаємо в гості за наступним, маленьким дивом ♥

Фото — Наташа Іщенко

http://ischenko.com.ua/ru/portfolio

 

Телефонуйте нам:
Запишіться на прийом

    Чекаємо вас за адресами

    Лікувально-діагностичний центр, м. Лівобережна
    Київ, вул. Раїси Окіпної, 8-Б

    Лікувально-діагностичний центр ADONIS FAMILY, м. Осокорки
    Київ, Дніпровська набережна, 26-К

    Хірургічно-діагностичний центр на Подолі, м. Контрактова площа
    г. Киев, вул. Спаська, 39

    Лікувально-діагностичний центр
    Київ, вул. Жилянська, 72

    Дитячий медичний центр, м. Позняки
    Київ, проспект Петра Григоренка, 22/20

    Лікувально-діагностичний центр
    Київ, вулиця Княжий Затон, 9

    Стоматологія ADONIS, м. Осокорки
    Київ, Дніпровська набережна, 26-Г

    Пологовий будинок ADONIS (акушерський стаціонар)
    Бузова, вул. Садовського, 34-А

    Лікувально-діагностичний центр в Обухові
    Обухів, вул. Київська, 115-А

    Пологовий будинок ADONIS на лівому березі
    Київ, вул. виноградна, 1

    Запишитесь на прием