Сильний біль біля анального отвору, припухлість, підвищення температури — такі симптоми можуть свідчити про парапроктит. Спочатку людина нерідко сприймає дискомфорт як прояв геморою або подразнення шкіри. Проте біль посилюється, стає важко сидіти, ходити й навіть спати.
Парапроктит — це гнійне запалення тканин навколо прямої кишки.
Захворювання може швидко прогресувати та спричиняти серйозні ускладнення. Тому за появи характерних симптомів важливо звернутися до проктолога, а не намагатися усунути проблему самостійно.
Що таке парапроктит?
Пряму кишку оточують м’які тканини, які лікарі називають параректальною клітковиною. Коли в них проникають бактерії, може виникнути гнійне запалення з утворенням абсцесу — порожнини, заповненої гноєм.
Найчастіше інфекція починається в анальних залозах. Якщо протока залози закупорюється, бактерії можуть проникати в навколишні тканини та спричиняти запалення.
Гнійник може розташовуватися безпосередньо біля анального отвору або глибоко в тканинах таза. Від його локалізації залежать симптоми та особливості лікування.
Важливо не плутати парапроктит із гемороєм. Обидва захворювання можуть викликати біль і дискомфорт, але мають різні причини та потребують різного лікування.
Причини виникнення парапроктиту
Основна причина парапроктиту — бактеріальна інфекція, яка потрапляє в тканини навколо прямої кишки. Найчастіше запалення починається через інфікування анальних залоз.
Ризик розвитку захворювання можуть підвищувати:
- Цукровий діабет. Особливо за недостатнього контролю рівня глюкози, коли організму складніше протистояти інфекціям.
- Хвороба Крона. Хронічне запалення кишківника може супроводжуватися утворенням абсцесів і нориць.
- Ослаблений імунітет. Наприклад, через окремі захворювання або приймання препаратів, що пригнічують імунну систему.
- Пошкодження тканин анального каналу та промежини. За певних умов вони можуть сприяти проникненню інфекції.
- Попередні аноректальні абсцеси та нориці. Вони можуть бути пов’язані з повторними епізодами запалення.
Водночас парапроктит нерідко виникає без очевидних чинників ризику. Це не обов’язково свідчить про недостатню гігієну або неправильне харчування.
Гострий і хронічний парапроктит: у чому різниця?
Гострий парапроктит
При гострому парапроктиті в тканинах навколо прямої кишки формується гнійник. Біль може швидко посилюватися протягом кількох годин або днів.
Якщо абсцес розташований близько до шкіри, біля анального отвору з’являються припухлість і почервоніння. При глибокому розташуванні зовнішніх змін іноді немає, хоча пацієнт відчуває сильний біль усередині прямої кишки або в ділянці таза.
Гострий парапроктит потребує термінового огляду хірурга або проктолога. Сформований абсцес зазвичай необхідно хірургічно розкрити та дренувати.
Хронічний парапроктит
Хронічний процес зазвичай пов’язаний з утворенням анальної нориці — патологічного каналу між анальним каналом і шкірою біля ануса.
На її наявність можуть вказувати періодичні гнійні виділення, свербіж, подразнення шкіри та повторні припухлості.
Іноді після відходження гною біль слабшає, і людина вважає, що одужала. Проте норицевий канал може залишатися. Якщо його зовнішній отвір закриється, гній здатен накопичуватися повторно.
Основні симптоми парапроктиту
Прояви захворювання залежать від розташування гнійника та поширеності запалення.
Найхарактерніші симптоми парапроктиту:
- Біль біля анального отвору. Зазвичай постійний, пульсувальний, посилюється під час сидіння, ходьби або дефекації.
- Набряк і почервоніння. Біля ануса може з’явитися болісне ущільнення, шкіра над яким стає гарячою.
- Підвищення температури. Іноді супроводжується ознобом, слабкістю та погіршенням самопочуття.
- Гнійні виділення. Можуть виникати після самовільного прориву абсцесу або при формуванні нориці.
- Біль під час випорожнення. Через запалення навіть звичайне відвідування туалету може спричиняти значний дискомфорт.
При глибоких абсцесах людина іноді відчуває біль у промежині, прямій кишці або сідницях без помітної зовнішньої припухлості.
Коли потрібно терміново звернутися до лікаря?
Не відкладайте звернення по медичну допомогу, якщо біль швидко посилюється, з’являється болісний набряк або підвищується температура.
Сильний озноб, різка слабкість, запаморочення чи сплутаність свідомості можуть свідчити про тяжкий перебіг інфекції та потребують невідкладної допомоги.
Не намагайтеся самостійно проколоти або видавити гнійник. Це може травмувати тканини та сприяти поширенню інфекції.
Як діагностують парапроктит?
Діагностика починається з консультації проктолога. Лікар уточнює характер болю, тривалість симптомів, наявність температури та попередніх епізодів запалення.
Після цього оглядає ділянку анального отвору та промежини. При поверхневому абсцесі цього часто достатньо для встановлення діагнозу.
За потреби лікар проводить пальцеве дослідження прямої кишки або призначає додаткові обстеження:
- УЗД — для оцінки розташування гнійника чи норицевого ходу.
- МРТ малого таза — при підозрі на глибокий абсцес або складну норицю.
- КТ — в окремих випадках для оцінки поширення інфекції.
- Аналізи крові — для оцінки ознак запалення та загального стану пацієнта.
Не кожному пацієнту потрібні інструментальні дослідження. Їх доцільність проктолог визначає після огляду.
Лікування парапроктиту
Основний метод лікування сформованого аноректального абсцесу — хірургічне розкриття та дренування. Лікар забезпечує відтік гною, щоб усунути інфекційне вогнище та запобігти подальшому накопиченню гнійного вмісту.
Чи можна вилікувати парапроктит без операції?
Якщо вже сформувалася порожнина з гноєм, мазі, свічки та антибіотики зазвичай не можуть усунути проблему.
Антибактеріальні препарати лікар може призначити додатково, наприклад при поширенні інфекції на навколишні тканини, системних ознаках інфекції або ослабленому імунітеті. Проте вони не замінюють дренування абсцесу.
Не варто чекати й самовільного прориву гнійника. Навіть після виходу гною в тканинах може залишитися джерело інфекції або сформуватися нориця.
Як проходить операція при парапроктиті?
Мета операції — відкрити гнійну порожнину, видалити її вміст і створити умови для загоєння.
Зазвичай втручання включає кілька етапів:
- Знеболення. Лікарі обирають відповідний вид анестезії з урахуванням стану пацієнта.
- Розкриття абсцесу. Хірург виконує розріз для доступу до гнійної порожнини.
- Видалення гною. Лікар забезпечує його відтік та оцінює стан навколишніх тканин.
- Дренування. За необхідності хірург встановлює дренаж для відведення виділень.
Рану часто залишають відкритою, щоб вона загоювалася поступово. Обсяг операції, вид анестезії та необхідність перебування в стаціонарі залежать від розташування й розміру абсцесу.
Лікування хронічного парапроктиту
Якщо утворилася анальна нориця, хірургу необхідно визначити розташування її каналу та зв’язок із м’язами анального сфінктера, які відповідають за утримання калу та газів.
Залежно від будови нориці лікар може рекомендувати її розсічення, встановлення дренувальної нитки — сетона — або інші методи хірургічного лікування.
Іноді лікування проходить у кілька етапів. Головне завдання — усунути норицевий хід і максимально зберегти функцію сфінктера.
Відновлення після операції при парапроктиті
Після розкриття абсцесу біль зазвичай починає зменшуватися, оскільки зникає тиск гною на навколишні тканини. Проте для повного загоєння рани потрібен час.
У післяопераційний період важливо:
- дотримуватися рекомендацій лікаря щодо гігієни та догляду за раною;
- своєчасно змінювати пов’язки;
- уникати закрепів і надмірного натужування;
- поступово повертатися до фізичної активності;
- проходити контрольні огляди за призначенням.
Тривалість відновлення залежить від глибини абсцесу, обсягу втручання та особливостей загоєння.
Якщо після операції біль посилюється, підвищується температура, виникає значна кровотеча або різко збільшується набряк, потрібно звернутися до лікаря.
Можливі ускладнення парапроктиту
Без своєчасного лікування інфекція може поширюватися на сусідні тканини та спричиняти:
- Анальну норицю — патологічний канал, через який періодично виділяється гній.
- Рецидив парапроктиту — повторне утворення абсцесу.
- Поширення гнійного запалення на глибші тканини промежини й таза.
- Сепсис — небезпечну для життя системну реакцію організму на інфекцію.
Ризик ускладнень залежить від загального стану здоров’я, супутніх захворювань і своєчасності лікування.
Профілактика парапроктиту
Повністю виключити ризик захворювання неможливо. Проте деякі рекомендації допомагають підтримувати здоров’я аноректальної ділянки:
- Контролюйте хронічні захворювання, особливо цукровий діабет і хворобу Крона.
- Дотримуйтеся звичайної гігієни без агресивних засобів, які подразнюють шкіру.
- Намагайтеся уникати закрепів і надмірного натужування.
- Не ігноруйте біль, припухлість або виділення біля анального отвору.
- Після перенесеного парапроктиту звертайтеся до проктолога при повторній появі симптомів.
Важливо розуміти: навіть ретельна гігієна та правильне харчування не гарантують захисту від парапроктиту. Тому головне — вчасно реагувати на симптоми.
Лікування парапроктиту в Києві в ADONIS
Біль, набряк і гнійні виділення в ділянці анального отвору — привід звернутися до проктолога ADONIS.
Під час консультації лікар проведе огляд, визначить причину симптомів і за потреби призначить додаткові обстеження. Якщо діагностика підтвердить парапроктит, спеціаліст пояснить, яке лікування необхідне у вашому випадку.
У медичних центрах ADONIS у Києві пацієнти можуть отримати консультацію проктолога та пройти необхідну діагностику. Можливість і обсяг хірургічного лікування лікар визначає з урахуванням клінічної ситуації та доступності відповідної допомоги.
Записатися на консультацію можна за телефоном:
або через форму на сайті.
При гострих симптомах і швидкому погіршенні стану необхідно звернутися по невідкладну хірургічну допомогу.
