FeNO-тест у Києві

Тривалий кашель, задишка, свистяче дихання або підозра на бронхіальну астму — симптоми, які можуть потребувати додаткового обстеження. Іноді для уточнення діагнозу лікарю важливо не лише оцінити функцію легень, а й визначити, чи є ознаки запалення дихальних шляхів.

FeNO-тест — це неінвазивне дослідження, яке вимірює концентрацію оксиду азоту у видихуваному повітрі. Результат допомагає лікарю оцінити ймовірність еозинофільного запалення дихальних шляхів, уточнити причини респіраторних симптомів і визначити подальшу тактику обстеження та лікування.

У медичному центрі ADONIS FeNO-тест передбачений у межах діагностичних можливостей Центру кашлю на вул. Раїси Окіпної, 8-Б. Актуальну доступність дослідження необхідно уточнювати під час запису.

Що таке FeNO-тест?

FeNO (Fractional exhaled Nitric Oxide) — це показник фракційної концентрації оксиду азоту у видихуваному повітрі. Він допомагає оцінити певний тип запалення дихальних шляхів, який часто супроводжує бронхіальну астму.

При еозинофільному запаленні концентрація оксиду азоту у видихуваному повітрі може підвищуватися. Спеціальний прилад вимірює цей показник, а лікар використовує отримані дані для подальшої діагностики.

FeNO-тест допомагає:

• оцінити ймовірність еозинофільного запалення дихальних шляхів;
• отримати додаткову інформацію при підозрі на бронхіальну астму;
• визначити ймовірність відповіді на лікування інгаляційними кортикостероїдами;
• відстежувати зміни запального процесу під час лікування бронхіальної астми.

Водночас підвищений рівень FeNO не завжди означає, що людина має бронхіальну астму. А низький показник не виключає цього діагнозу. Тому лікар оцінює результат разом зі скаргами, анамнезом і результатами інших досліджень.

Коли лікар рекомендує FeNO-тест?

Лікар-пульмонолог може призначити FeNO-дослідження, якщо пацієнт має тривалі або повторювані респіраторні симптоми, а для уточнення їхньої причини потрібна додаткова інформація про стан дихальних шляхів.

Основні показання до FeNO-тесту:

• Підозра на бронхіальну астму. Дослідження допомагає оцінити ймовірність еозинофільного запалення, яке часто супроводжує це захворювання.
• Тривалий або хронічний кашель. Лікар може рекомендувати тест, якщо потрібно з’ясувати, чи пов’язані симптоми з еозинофільним запаленням дихальних шляхів.
• Повторювана задишка та свистяче дихання. FeNO доповнює інші методи обстеження та допомагає уточнити клінічну картину.
• Контроль бронхіальної астми. Повторні вимірювання можуть допомагати лікарю оцінювати зміни запального процесу.
• Оцінювання відповіді на протизапальну терапію. Зміни рівня FeNO можуть свідчити про реакцію дихальних шляхів на лікування інгаляційними кортикостероїдами.

Наприклад, якщо пацієнта тривалий час турбує сухий кашель, а попереднє обстеження не дозволило встановити його причину, пульмонолог може призначити FeNO-тест разом зі спірометрією.

Важливо розуміти, що дослідження не визначає причину будь-якого кашлю. Його основне призначення — допомогти лікарю оцінити еозинофільне запалення дихальних шляхів.

Як проходить FeNO-тест?

Для дослідження використовують спеціальний прилад, який аналізує концентрацію оксиду азоту у видихуваному повітрі.

Процедура не потребує проколів, забору крові чи інших інвазивних втручань.

Обстеження проходить у кілька етапів:

1. Медичний працівник пояснює пацієнту, як правильно виконати дихальний маневр.
2. Пацієнт робить вдих відповідно до інструкцій.
3. Повільно та рівномірно видихає повітря через мундштук приладу.
4. Обладнання аналізує видихуване повітря та визначає концентрацію оксиду азоту.
5. Лікар оцінює результат з урахуванням симптомів та інших медичних даних.

Сам вимір зазвичай триває недовго. Якщо пацієнт не зміг правильно виконати видих із першої спроби, медичний працівник може попросити повторити його.

Під час FeNO-тесту важливо дотримуватися інструкцій, оскільки швидкість і рівномірність видиху впливають на точність вимірювання.

Як підготуватися до FeNO-тесту?

Спеціальна складна підготовка зазвичай не потрібна. Проте деякі звичні дії та препарати можуть впливати на концентрацію оксиду азоту у видихуваному повітрі.

Перед обстеженням важливо повідомити лікаря про захворювання органів дихання, алергічні реакції та препарати, які ви приймаєте.

Основні рекомендації перед FeNO-тестом:

• Уникайте інтенсивного фізичного навантаження безпосередньо перед дослідженням.
• Дотримуйтеся рекомендацій медичного працівника щодо куріння, їжі та напоїв перед процедурою.
• Повідомте лікаря, якщо використовуєте інгаляційні кортикостероїди або інші препарати для лікування бронхіальної астми.
• Розкажіть про нещодавні респіраторні інфекції, загострення алергії або контакт з алергенами.

Окремі продукти харчування, куріння та фізична активність можуть тимчасово змінювати показники FeNO. Точні обмеження залежать від рекомендацій виробника обладнання та протоколу проведення дослідження.

Не скасовуйте призначені препарати самостійно. Якщо для обстеження потрібно змінити схему приймання ліків, лікар повідомить про це заздалегідь.

Якщо пацієнту призначили FeNO-тест і спірометрію під час одного візиту, зазвичай спочатку проводять FeNO-дослідження.

Що показують результати FeNO-тесту?

Після дослідження прилад визначає концентрацію оксиду азоту у видихуваному повітрі. Результат вимірюють у ppb (parts per billion) — частках на мільярд.

Що вищий показник FeNO, то більш імовірним за відповідного клінічного контексту є еозинофільне запалення дихальних шляхів. Проте для правильної інтерпретації лікар враховує вік пацієнта, наявні симптоми, алергічні захворювання, куріння та застосування протизапальних препаратів.

Які показники FeNO вважають низькими та високими?

Американське торакальне товариство (ATS) пропонує такі орієнтовні пороги для клінічної інтерпретації:

Низький FeNO свідчить, що еозинофільне запалення дихальних шляхів менш імовірне. Водночас це не виключає бронхіальну астму або інші захворювання.

Проміжний FeNO потребує оцінки разом із клінічними симптомами, результатами інших досліджень та історією лікування.

Високий FeNO підвищує ймовірність еозинофільного запалення та може свідчити про потенційну відповідь на терапію інгаляційними кортикостероїдами.

Наведені значення — не універсальні норми та не самостійні діагностичні критерії. У різних клінічних рекомендаціях пороги для діагностики астми можуть відрізнятися від порогів, які використовують для оцінювання запалення.

Остаточну інтерпретацію результатів проводить лікар.

FeNO-тест і спірометрія: у чому різниця?

Обидва дослідження використовують у пульмонології, але вони допомагають оцінювати різні характеристики дихальної системи.

FeNO-тест вимірює концентрацію оксиду азоту у видихуваному повітрі. Його основне завдання — допомогти оцінити еозинофільне запалення дихальних шляхів.

Спірометрія досліджує функцію зовнішнього дихання. Вона допомагає визначити, скільки повітря людина може видихнути та з якою швидкістю, а також виявити порушення бронхіальної прохідності.

Наприклад, під час обстеження пацієнта з підозрою на бронхіальну астму лікар може використовувати спірометрію для оцінки бронхіальної прохідності, а FeNO-тест — для отримання додаткової інформації про запалення.

Ці методи доповнюють один одного, але не замінюють. Необхідність проведення кожного дослідження визначає пульмонолог.

FeNO-тест для дітей

FeNO-дослідження можуть використовувати не лише для дорослих, а й у дитячій пульмонології, зокрема під час обстеження дітей із підозрою на бронхіальну астму.

Процедура неінвазивна, але потребує співпраці дитини: необхідно правильно виконати вдих і підтримувати рівномірний видих через мундштук.

Можливість проведення тесту залежить від віку дитини, її здатності виконувати інструкції та технічних характеристик обладнання.

Під час оцінювання результатів лікар враховує вікові особливості, симптоми та дані інших обстежень. Дитячі показники FeNO не можна автоматично оцінювати за порогами, які застосовують для дорослих.

Вікові обмеження проведення FeNO-тесту в ADONIS потрібно уточнити під час запису.

Переваги діагностики в Центрі кашлю ADONIS

FeNO-тест може бути частиною комплексного обстеження пацієнтів із тривалим кашлем, підозрою на бронхіальну астму та іншими респіраторними симптомами.

У Центрі кашлю ADONIS пацієнти можуть отримати консультацію пульмонолога та за клінічними показаннями пройти додаткові дослідження.

Комплексний підхід передбачає:

• консультацію профільного спеціаліста;
• оцінювання симптомів та історії захворювання;
• функціональну діагностику, зокрема спірометрію;
• лабораторні й алергологічні обстеження за потреби;
• залучення лікарів інших спеціальностей для уточнення діагнозу;
• індивідуальні рекомендації щодо подальшого лікування та спостереження.

Такий підхід допомагає лікарю отримати повнішу інформацію про стан пацієнта й визначити наступні кроки без необґрунтованого призначення досліджень.

Де пройти FeNO-тест у Києві?

FeNO-тест входить до запланованих діагностичних можливостей Центру кашлю ADONIS, який працює на базі медичного центру на Лівобережній.

Адреса: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8-Б, 4-й поверх.

Телефон для запису:

0 800 707 707

Під час звернення до контакт-центру можна уточнити актуальну доступність FeNO-тесту, вартість обстеження, правила підготовки та умови запису до лікаря-пульмонолога.