Нічні повітряні тривоги, звуки вибухів, постійне очікування небезпеки — для багатьох українців повноцінний сон став справжньою розкішшю. Навіть коли ніч минає без обстрілів, заснути буває складно, сон залишається поверхневим, а вранці замість відчуття відпочинку з’являються втома та виснаження.
Масштаби проблеми підтверджують і дослідження. За результатами соціологічного опитування, проведеного в червні 2026 року, 38% українців повідомили про погіршення якості сну порівняно з початком року, з них 14% — про суттєве погіршення. Інше наукове дослідження, присвячене впливу війни на сон, показало, що 44% його учасників мали ознаки безсоння, а 27% — клінічно вираженого безсоння. При цьому проблеми зі сном спостерігалися навіть у відносно спокійні ночі.
Чому організм продовжує перебувати в стані напруження, навіть коли безпосередньої небезпеки немає? Чи можна компенсувати недосипання на вихідних? І як зрозуміти, що проблеми зі сном уже потребують медичної допомоги?
Про вплив війни на сон українців, причини нічних пробуджень, наслідки хронічного недосипання та способи відновлення повноцінного відпочинку розповідає Валерій Миколайович Козлов — провідний лікар-невролог вищої категорії медичного центру ADONIS.
Про експерта
Козлов Валерій Миколайович — провідний лікар-невролог вищої категорії медичного центру ADONIS.
Спеціалізується на діагностиці та лікуванні захворювань центральної й периферичної нервової системи, зокрема судинних порушень, наслідків черепно-мозкових травм і контузій, мігрені, епілепсії, розсіяного склерозу, радикулопатій, невритів та інших неврологічних захворювань. Також займається лікуванням неврозів і психоорганічних порушень, має значний досвід роботи у військово-лікарській комісії (ВЛК).
Питання до експерта
— Валерію Миколайовичу, українці вже кілька років живуть в умовах постійних повітряних тривог і нічних обстрілів. Як це впливає на наш сон?
— Насамперед потрібно розуміти, що сон — це не просто відпочинок. Це важливий фізіологічний процес, під час якого відновлюється організм, а нервова система обробляє інформацію, отриману протягом дня.
Коли людина регулярно прокидається від сирен або звуків вибухів, нормальна структура сну порушується. Навіть якщо після завершення тривоги вдається знову заснути, відпочинок уже може бути менш повноцінним.
Є й інший чинник — постійне очікування небезпеки. Людина може лягати спати в тиші, але нервова система все одно залишається настороженою. Через це складніше розслабитися, заснути та підтримувати безперервний сон.
— А чому буває так, що ніч минула спокійно, тривог не було, але людина все одно прокидається виснаженою?
— Тому що відсутність повітряної тривоги ще не означає, що організм повністю розслабився.
Коли людина тривалий час живе в умовах стресу, стан підвищеної настороженості може зберігатися навіть за відсутності реальної загрози. Організм ніби продовжує очікувати, що будь-якої миті доведеться прокидатися та реагувати на небезпеку.
Через це сон може ставати поверхневим і переривчастим. Людина начебто спала сім-вісім годин, але вранці не відчуває себе відпочилою.
Проте важливо не списувати все лише на стрес. Іноді причиною такого стану є порушення дихання уві сні або інші захворювання. Тому, якщо ситуація повторюється регулярно, варто з’ясувати її причину.
— Багато хто помічає, що почав прокидатися посеред ночі без жодної видимої причини. Чому так відбувається?
— Насправді короткочасні пробудження можуть виникати навіть під час нормального сну. Зазвичай людина їх не пам’ятає.
Але якщо пробудження стають частими, після них важко знову заснути або вранці постійно відчувається втома, це вже привід звернути увагу на якість сну.
Причини можуть бути різними: від хронічного стресу й тривожності до порушень режиму або певних захворювань.
Наприклад, при синдромі обструктивного апное сну в людини періодично виникають зупинки чи суттєві обмеження дихання. Організм реагує на них короткими пробудженнями, хоча сама людина може навіть не усвідомлювати, що прокидалася.
Саме тому важливо оцінювати не лише кількість годин сну, а й те, наскільки він повноцінний.
— Ще одна знайома багатьом ситуація: протягом дня людина буквально засинає від втоми, але щойно лягає в ліжко — сон зникає. Чому так відбувається?
— Тут варто розрізняти втому та сонливість. Це не зовсім одне й те саме.
Людина може бути фізично й емоційно виснаженою, але водночас відчувати внутрішнє напруження, яке заважає заснути. Особливо часто так буває на тлі тривалого стресу, тривожних думок або нерегулярного режиму дня.
Крім того, іноді люди намагаються боротися з денною втомою за допомогою великої кількості кави, а ввечері це додатково ускладнює засинання.
Якщо така ситуація повторюється, потрібно розбиратися, що саме її спричиняє, а не просто намагатися заснути будь-яким способом.
— Якщо людина кілька ночей поспіль майже не спала через повітряні тривоги, чи можна просто відіспатися на вихідних і компенсувати цей недосип?
— Додатковий сон після кількох неспокійних ночей справді може допомогти частково відновити сили та зменшити сонливість.
Але є важливий нюанс: одна тривала ніч не завжди компенсує наслідки систематичного недосипання. Якщо людина протягом тривалого часу спить недостатньо, організму може знадобитися більше часу для відновлення.
Крім того, різка зміна режиму у вихідні може створювати нові труднощі. Наприклад, якщо в неділю прокинутися значно пізніше, увечері може бути складно заснути у звичний час.
Тому найкраще, що можна зробити, — за можливості підтримувати регулярний графік сну та давати організму достатньо часу для відпочинку.
— А як правильно відновлювати режим сну після нічних тривог? Що ви порадили б людям, які постійно не висипаються?
— Передусім не варто вимагати від себе неможливого. Ми живемо в умовах, коли не завжди можемо контролювати тривалість і якість нічного відпочинку.
Проте є кілька речей, які допомагають підтримувати більш стабільний режим.
Намагайтеся прокидатися приблизно в один і той самий час. Протягом дня корисно отримувати достатньо природного світла та підтримувати помірну фізичну активність. Увечері бажано поступово зменшувати навантаження, не перевантажувати себе новинами та обмежувати вживання кофеїну.
Якщо ніч була особливо важкою, короткий денний сон може допомогти відновити сили. Але краще уникати тривалого сну наприкінці дня, оскільки він може ускладнити засинання ввечері.
І, звичайно, не можна забувати про безпеку. Під час повітряної тривоги потрібно дотримуватися відповідних правил, навіть якщо це означає вимушене пробудження.
— Ми багато говоримо про втому. А що відбувається з пам’яттю, концентрацією та працездатністю, якщо людина систематично недосипає?
— Сон безпосередньо пов’язаний із роботою нервової системи, зокрема з процесами запам’ятовування, концентрації уваги та регуляції емоцій.
Коли людина систематично недосипає, їй може бути складніше зосереджуватися, засвоювати нову інформацію, швидко реагувати на ситуації та ухвалювати рішення.
Багато хто помічає, що починає забувати звичайні речі, частіше припускатися помилок або відчувати дратівливість без очевидної причини.
Особливо небезпечно, коли виражена сонливість виникає під час керування автомобілем або виконання роботи, яка потребує постійної уваги.
Тому хронічне недосипання — це не просто неприємне відчуття втоми. Воно може впливати на повсякденну діяльність і загальний стан здоров’я.
— Як зрозуміти, що поганий сон — це вже не просто реакція на стрес, а проблема, яка потребує лікування?
— Насамперед варто звертати увагу на регулярність симптомів і те, наскільки вони впливають на повсякденне життя.
Якщо людина час від часу погано спить після стресових подій, це одна ситуація. Але якщо труднощі із засинанням, часті пробудження або відчуття невідновлювального сну повторюються постійно, заважають працювати й нормально почуватися, проблему не варто ігнорувати.
Особливу увагу потрібно звернути на гучне хропіння, зупинки дихання уві сні, пробудження з відчуттям нестачі повітря та виражену денну сонливість.
Ці симптоми можуть бути пов’язані з порушеннями дихання уві сні, які потребують спеціалізованої діагностики.
Важливо розуміти, що не всі проблеми зі сном мають психологічне походження. Іноді вони супроводжують неврологічні, серцево-судинні, ендокринні та інші захворювання.
— А чи можна об’єктивно перевірити, наскільки якісно людина спить, і встановити причину порушень?
— Так, для цього існують спеціалізовані методи діагностики. Один із них — полісомнографія.
Це нічне дослідження, під час якого спеціальне обладнання реєструє структуру сну, дихання, серцевий ритм, насичення крові киснем та інші фізіологічні показники.
Полісомнографія особливо важлива, коли є підозра на порушення дихання уві сні, зокрема апное.
Водночас не кожному пацієнту з безсонням потрібне таке дослідження. Необхідність обстеження та його формат визначаються індивідуально після консультації.
У Лабораторії сну ADONIS передбачено два варіанти діагностики: повноцінна полісомнографія в клініці під наглядом медичного персоналу та домашній моніторинг за допомогою портативного обладнання.
Це дозволяє підібрати спосіб обстеження відповідно до потреб пацієнта та медичних показань.
Коли варто звернутися по допомогу?
В умовах війни порушення сну стали поширеною проблемою, але постійну втому, часті нічні пробудження та труднощі із засинанням не варто автоматично списувати лише на стрес. За цими симптомами можуть стояти різні причини, які потребують індивідуального підходу.
Якщо проблеми зі сном повторюються, погіршують самопочуття та впливають на якість життя, важливо своєчасно звернутися до спеціаліста.
У медичному центрі ADONIS можна отримати консультацію лікаря-невролога, пройти необхідну діагностику порушень сну та отримати індивідуальні рекомендації щодо подальшого лікування. За потреби до ведення пацієнта залучають лікарів інших спеціальностей, що дозволяє комплексно оцінити стан здоров’я в межах одного медичного центру.
Запис на консультацію та обстеження:
