Апендицит у дітей: причини і діагностика

Апендицит — це гостре, підгостре або хронічне запалення червоподібного відростка сліпої кишки, або апендикса. Він може розвиватися у дітей будь-якого віку, починаючи з декількох місяців життя. При цьому симптоматика захворювання, особливо у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, може відрізнятися. Згідно зі статистикою, тільки в 30% випадків у пацієнтів спостерігається класичний розвиток захворювання. У решти 70% діагностують атиповий перебіг апендициту.

При болях в животі у дитини, які не проходять протягом 1-2 годин або супроводжуються іншими симптомами, потрібно терміново звернутися до дитячого хірурга. При своєчасній діагностиці апендицит успішно лікується хірургічним шляхом. Однак, якщо операцію не провести вчасно, гній з апендикса може прорватися в черевну порожнину і спровокувати розвиток важких ускладнень, що несуть загрозу для життя дитини.

Причини розвитку апендициту у дітей

Причини виникнення апендициту у дітей до кінця не вивчені. Сьогодні існує близько 6 теорій, жодна з яких не має достатнього підтвердження.

Основною з них сьогодні вважається механічна теорія, згідно з якою, причиною розвитку апендициту є обструкція та інфекційне ураження апендикса в результаті попадання в його просвіт калових каменів, паразитів або сторонніх предметів. Також існує ймовірність, що розвиток апендициту провокують інфекційні захворювання та ендокринні фактори.

Найчастіше захворювання зустрічається у дітей старше 5 років і у дорослих у віці від 20 до 40 років.

Симптоми апендициту у дітей

Найбільш поширеним у дітей є гострий апендицит. Його симптоми проявляються в середньому через 12 годин після початку розвитку захворювання, а його повний цикл складає від 24 до 36 годин.

Симптоматика апендициту у дітей може значно відрізнятися через розташування апендикса і стадії захворювання. Поставити правильний діагноз може тільки лікар, після проведення діагностики.

Як розпізнати апендицит у дитини в домашніх умовах

Розпізнати апендицит у дітей у домашніх умовах непросто, оскільки його симптоми можуть бути схожі з іншими захворюваннями. Пам’ятайте, не варто займатися самодіагностикою і відкладати візит до лікаря, оскільки зволікання може становити загрозу для здоров’я і життя дитини.

Але при підозрі на апендицит важливо звернути увагу на характер болю в животі. При апендициті він часто починається в районі пупка і поступово переміщується в праву нижню частину живота. У дитини може спостерігатися посилення болю під час руху, кашлю або спроби змінити положення тіла.
Серед інших симптомів апендициту в дітей варто виокремити: нудоту і блювоту, які не приносять полегшення, слабкість і зниження активності. У деяких дітей виникає лихоманка, хоча температура може залишатися в нормі, особливо на початковій стадії.

Найчастіше визначити апендицит можна, злегка натиснувши на праву нижню частину живота і швидко відпустивши. Якщо дитина при цьому відчуває різкий біль, це може бути ознакою запалення апендикса. Однак пам’ятайте, що самодіагностика небезпечна для здоров’я. При появі перерахованих симптомів важливо відразу звернутися до лікаря, оскільки тільки фахівець може провести повноцінну діагностику і призначити необхідне лікування.

Основними ознаками апендициту у дітей є:

• Біль в животі, яка може поширюватися по всій очеревині або локалізуватися у правому нижньому кутку
• Посилення болю при русі, кашлі та іншої активності
• Різкий біль при натисканні на живіт
• Симптоми подразнення очеревини (живіт стає жорстким, доскоподібним)
• Біль у спині або кишківнику
• Почастішання сечовипускання, болючість
• Діарея
• Разова блювота
• Підвищення пульсу та артеріального тиску
• Підвищення температури до 37-38°C (при розвитку ускладнень — вище)
• Погіршення загального самопочуття
• Відсутність апетиту.

Одним з перших симптомів апендициту є біль, що локалізована в області пупка або шлунка. Трохи пізніше вона може переходити в правий нижній кут живота, поперек, праве підребер’я або надлобковую зону. Локалізація болю залежить від місця розташування апендикса. Маленькі діти, як правило, не можуть точно сказати, де болить. Вони частіше скаржаться на загальний біль в животі або в області пупка.

При прогресуванні апендициту біль може посилюватись, проте на певній стадії його розвитку може, навпаки, зменшитися. Це не означає, що дитина одужує. При апендициті біль може зменшуватися, якщо відбувається загибель нервового апарату апендикса або починається гангренозне запалення. Також біль може бути мало вираженою, якщо апендикс розташовується позаду сліпої кишки.

Класичним симптомом апендициту також є блювота, яка відбувається один раз, і підвищення температури до субфебрильних значень. При нетиповому перебігу апендициту також може відбуватися порушення сечовипускання і стільця.

Діагностику та лікування апендициту у дітей обов’язково повинен проводити хірург. Це захворювання лікується тільки оперативно в умовах дитячого стаціонару.

Апендицит у немовляти

У дітей до року апендицит зустрічається рідко, але його симптоми можуть включати:

• Постійний плач і дратівливість
• Відмова від їжі
• Блювота і діарея
• Лихоманка, зазвичай невисока, але стійка
• Труднощі із сечовипусканням

Апендицит у 2-3 роки

У дворічних дітей симптоми апендициту можуть включати:

• Біль у ділянці пупка або правого нижнього квадранта живота
• Втрата апетиту і зниження активності, дитина може більше спати.
• Блювота часто з’являється після їжі, супроводжуючись помірною температурою.
• Зміни в характері випорожнень, включно з утрудненим випорожненням кишківника або, навпаки, рідкими випорожненнями.

Апендицит у 4 роки

У чотирирічних дітей апендицит зазвичай проявляється більш типово:

• Сильний біль у животі. Локалізується в правому нижньому квадранті, дитина може скаржитися на гострий біль, тримаючись за живіт.
• Втрата апетиту. Дитина може відмовлятися навіть від улюблених страв.
• Часті напади блювоти, пов’язані з болем у животі.
• Температура може підвищитися до 38°C і вище.
• Можливі порушення випорожнення, що часто супроводжуються газами і здуттям живота.

Ознаки апендициту в підлітка

Апендицит у підлітків часто проявляється симптомами, які можуть бути прийняті за ознаки інших захворювань шлунково-кишкового тракту або навіть застудних інфекцій. Основні ознаки апендициту в підлітка включають біль у животі, який спочатку відчувається в районі пупка, а потім переміщується в праву нижню частину. Біль посилюється під час руху, кашлю або натискання.

Супутні симптоми:

• Нудота і блювота, які не приносять полегшення.
• Втрата апетиту та загальна слабкість.
• Лихоманка в межах 37,5-38,5°C.
• Порушення випорожнення, такі як запор або діарея.

Важливо розуміти, через що може бути апендицит у підлітків, щоб вчасно звернути увагу на симптоми. Батьки можуть провести тест: акуратно натиснути на живіт у правій нижній частині і різко відпустити. Якщо дитина скаржиться на різкий біль, це може бути ознакою запалення. Однак остаточний діагноз ставить тільки лікар після діагностики.

Через що може виникнути апендицит у підлітків?

Апендицит у підлітків розвивається внаслідок запалення апендикса (червоподібного відростка) і може бути спричинений різними чинниками. Через що буває апендицит у підлітків? Хоча точні причини не завжди вдається встановити, існує кілька основних механізмів, що сприяють розвитку захворювання:

• Закупорка апендикса. Запалення часто спричинене блокуванням просвіту апендикса каловими каменями, збільшеними лімфовузлами або чужорідними тілами, що призводить до застою слизу та розмноження бактерій.
  Інфекції. Вірусні та бактеріальні інфекції (наприклад, кишкові) можуть провокувати запалення лімфоїдної тканини апендикса.
• Неправильне харчування. Нестача клітковини та надлишок рафінованої їжі сприяють уповільненню роботи кишківника та формуванню калових каменів.
• Спадкова схильність. Якщо в родичів був апендицит, ризик його розвитку в підлітка підвищується.
• Анатомічні особливості. Вигини або незвичайне розташування апендикса можуть збільшувати ймовірність запалення.
• Проблеми з імунітетом. Ослаблений імунітет (наприклад, після хвороб) робить організм вразливішим до запалень.

Ризик апендициту підвищується за поєднання кількох чинників. Батькам важливо стежити за здоров’ям підлітка, звертаючи увагу на будь-які скарги на біль у животі та інші тривожні симптоми.

Види апендициту та їхні особливості

Апендиксом називають невеликий червоподібний відросток, який відгалужується від прямої кишки. Його довжина не перевищує — 5-15 см, а діаметр — 1 см, при цьому він поступово звужується і не має наскрізного проходу.При апендициті відбувається засніт просвіту апендикса, починається запалення та утворення гною. Залежно від ступеня захворювання і розташування апендикса виділяють різні форми апендициту, симптоматика яких дещо відрізняється.

До атипових форм апендициту відносять:

• Ретроцекальний апендицит, що супроводжується болем в області попереку, який може віддавати в стегно
• Лівобічний апендицит, що викликає біль з лівого боку в клубової області живота
• Тазовий апендицит, який супроводжується болем в області пупка і внизу живота, порушенням діурезу і підвищенням температури
• Емпієма, яка характеризується повільним розвитком захворювання і болем в клубової області живота.

Гострий апендицит у дітей

Найбільш поширеним видом у дітей є гострий апендицит.

Симптоми гострого апендициту у дітей можуть дещо відрізнятися. До 3 років діти часто скаржаться на біль у животі через порушення травлення, або накопичення газів, тому батьки можуть не відразу запідозрити, що в такому випадку симптом викликаний розвитком гострого апендициту. Для первинної діагностики в домашніх умовах треба знати основні ознаки гострого апендициту у дітей:

• Сильний біль в животі, який може мігрувати
• Посилення болю при пальпаціїї живота
• Зменшення болю в положенні лежачи на боці із зігнутими ногами
• Постійна напруга м’язів живота
• Постійна нудота і періодична блювота
• Запор або діарея
• Підвищення температури тіла
• Зменшення активності дитини
• Відмова від їжі
• Примхливість.

Біль в животі є основним симптомом гострого апендициту. Однак проявлятися вона може по-різному. У дітей біль може виникати у верхній частині живота, в правому або лівому боці, віддавати під ребра або в область статевих органів. Локалізація болю може періодично змінюватися. Саме це часом змушує думати, що причиною болю не може бути апендицит.

Також потрібно враховувати, що при атиповому протягом апендициту у дітей біль може бути і ниючим, по черзі зменшуватися і посилюватися. При тимчасовому зникненні болю на 2-3 день може здатися, що почалося поліпшення. Однак це відбувається, зазвичай, при розриві апендикса і розвитку у дорослих та дітей доопераційних ускладнень гострого апендициту. В результаті може виникнути перитоніт, який несе серйозну загрозу для життя.

Можливі ускладнення апендициту в дітей

Несвоєчасна діагностика і лікування апендициту в дітей можуть призвести до розвитку серйозних ускладнень, що становлять загрозу для здоров’я і життя. Серед найпоширеніших ускладнень:

• Розрив апендикса. Запалення руйнує стінки апендикса, і його вміст потрапляє в черевну порожнину, викликаючи інфекції.
• Перитоніт. Попадання гною в черевну порожнину призводить до запалення очеревини, що супроводжується гострим болем і потребує термінового втручання.
• Абсцес. Навколо запаленого апендикса може сформуватися гнійник, який потребує дренування та лікування антибіотиками.
• Спайкова хвороба. Після запалення або операції можуть утворитися спайки, що спричиняють дискомфорт і порушують роботу органів.
• Сепсис. Інфекція може проникнути в кров, що загрожує життю дитини і потребує інтенсивної терапії.

Батькам важливо за перших ознак апендициту в дітей негайно звертатися до лікаря. Своєчасне лікування запобігає ускладненням і забезпечує швидке відновлення.

Діагностика апендициту у дітей

Лікарі проводять діагностику гострого апендициту у дітей за клінічними проявами, результатами огляду та пальпації живота. При необхідності дітям роблять диференціальну діагностику, яка дозволяє виявити гострий апендицит або інше захворювання.

• Для діагностики апендициту проводять:
• Огляд дитини і пальпацію живота
• Ультразвукове дослідження (УЗД)
• Комп’ютерну томографію (КТ)
• Лабораторні аналізи.

УЗД і КТ проводять за показаннями, коли необхідно підтвердити діагноз і встановити точне розташування апендикса. Для диференціальної діагностики лікар може призначити КТ з контрастуванням, яке забезпечує кращу візуалізацію і дозволяє виявити не тільки апендицит, але і при його відсутності встановити іншу причину болю в животі. УЗД є менш інформативним. Воно дозволяє підтвердити розвиток апендициту, але малоінформативно при інших захворюваннях.

Лабораторні аналізи проводять для підтвердження запального процесу в організмі і підготовці дитини до операції.

Лікування апендициту

Лікування гострого апендициту у дітей і дорослих проводиться тільки оперативним шляхом. Під час операції апендикс повністю видаляють.

Сьогодні виконують два види апендектомії:

• Класичну — це порожнинна операція, яка передбачає розтин живота;
• Лапароскопічну — це ендоскопічна операція, яка передбачає ендоскопічний доступ в черевну порожнину через невеликий отвір.

Вибір хірургічного методу залежить від розташування апендициту, стадії захворювання та інших факторів. Також значення має досвід лікаря і наявність в клініці обладнання для проведення ендоскопічних операцій.

Лапароскопічна апендектомія є менш травматичною. Вона супроводжується меншим пошкодженням м’яких тканин і меншою крововтратою. Період реабілітації після неї коротший, ніж після розгорнутої операції, коли дитину можуть залишати у відділенні дитячої хірургії до 10 днів.

Апендектомія дітям проводять, як правило, під загальним наркозом. Пацієнтів занурюють в стан медикаментозного сну на час операції і виводять з нього відразу після завершення процедури. При наявності протипоказань до наркозу іноді застосовують місцеве знеболення.

Перша допомога

При болях в животі дитині неможна давати знеболюючі препарати і спазмолітики. Вони можуть змінити симптоматику або спровокувати розвиток ускладнень. Також не слід прикладати до живота гарячу грілку або інше тепло. Це прискорює розвиток запального процесу. У деяких випадках для зменшення болю прикладають лід.

При підозрі на апендицит дитини потрібно швидше показати лікарю. Якщо лікування не провести протягом 1-2 діб, захворювання може спровокувати розвиток перитоніту та інших ускладнень.

Профілактика апендициту

Від чого з’являється апендицит у дітей, до кінця невідомо. Тому профілактичні рекомендації мають загальний характер. Щоб знизити ризик захворювання, рекомендують дотримуватися правильного харчування, не допускати утворення запорів, своєчасно лікувати інфекційні та запальні захворювання.