«У сучасному світі пахова грижа – найбільш поширена причина звернення до лікаря-хірурга», – говорить Заслужений хірург України оперуючий фахівець клініки ADONIS Павленко Тарас Олегович.
Оскільки операція з видалення пахової грижі дуже поширена, у світі налічується понад сто різновидів її проведення. Увага приділяється деталям втручання, скороченням ускладнень і тривалості реабілітаційного періоду.
Трішки історії
Заглянувши в історію, можна знайти багато цікавих відомостей про пахові грижі. Але операції тих часів були грубими й іноді супроводжувались каліцтвами. Колишні «грижосіки» могли відсікти грижовий мішок з яєчком, перев’язували його з насіннєвим канатиком або ж «лікували» вправлену грижу розпеченим залізом. Пізніше через високу смертність і важкі ускладнення в європейських країнах видалення гриж заборонили.
І лише в 19 столітті італійський хірург Едуардо Бассіні зробив справжнє відкриття в хірургічній медицині та розробив концепцію оперативного лікування пахових гриж. Всі подальші дослідження вдосконалювали цей метод.
Симптоми та причини виникнення
У чоловіків пахова грижа зустрічається частіше, через те, що їх черевна порожнина сполучається з мошонкою. Це і провокує виникнення захворювання.
При паховій грижі випинається частина очеревини в порожнину пахового каналу, утворюючи при цьому зовнішній дефект.
Біль при грижі може бути від ниючої до різкої й гострої. Поява різкого болю говорить про можливі ускладнення або защемлення. Небезпека полягає в тому, що петлі товстого, тонкого кишківника, стінки сечового міхура, великий сальник, виходять за межі черевної стінки й утискаються у вхідних воротах.
У таких випадках потрібна екстрена операція. Інакше в ущемлених органах припиняється кровопостачання і живлення, що загрожує некрозом органів з наступним перитонітом аж до летального результату.
Пахова грижа у хлопчиків має вроджене походження, а у чоловіків – набуте. Виникає, як правило, у тих, хто має генетичну схильність. Грижа може бути викликана підвищенням внутрішньочеревного тиску, важкими навантаженнями, хронічним кашлем, запорами чи інтенсивними заняттями спортом.
Дехто спочатку випробовує на собі різні нехірургічні методи: масажі, фіксуючі бандажі, ремені, – але рано чи пізно зважуються на операцію, оскільки сьогодні це єдиний ефективний метод усунення подібної патології. Альтернативи хірургічному лікуванню гриж не існує.
Бувають грижі прямі та косі. Прямі не проникають в мошоночну область, а виходять прямо в зовнішній отвір і грижовий мішок. Такі грижі завжди набуті, а вроджені – всі косі, бо розташовані косо по паховому каналу. Вони утворюються в результаті випинання грижового мішка через внутрішнє пахове кільце.
Види оперативних втручань
Існує 3 види хірургічних втручань.
1. Лапароскопічним шляхом. Наявність в клініці ADONIS в Києві сучасного устаткування дозволяє проводити лапароскопічні операції. За допомогою невеликих проколів черевної стінки вводяться спеціальні інструменти, лапароскоп, під контролем якого вправляється грижа, зсередини відсікається грижовий мішок і підшивається протезна сітка, що зміцнює грижовий отвір.
У ADONIS в Києві використовуються сітки американського і французького виробника, які не потребують фіксації. На думку хірурга Павленко Т.О.: «Це зменшує больовий синдром. Більш того, такі операції мають найнижчий відсоток рецидивів, незначний больовий синдром, короткий реабілітаційний період (пацієнт знаходиться один день в стаціонарі)».
Але у цього методу є й недоліки: виконується тільки при невеликих грижах і під загальним наркозом. Крім того, ендоскопічні операції вимагають дорогого устаткування і високої кваліфікації хірурга.
2. У дев’яностих роках минулого століття у провідних клініках світу почали застосовувати методику Ліхтенштейна. Через розріз шкіри зміцнюється задня стінка пахового каналу за допомогою спеціальної сітки, яка згодом проростає сполучними тканинами організму і стає щільно до черевної стінки.
Можливість повторного виникнення грижі становить 1%. Цей спосіб мінімізує ризики виникнення болю. Перебування в стаціонарі становить 1 день.
За словами нашого хірурга Павленко Т.О.: «Завдяки вищепереліченим перевагам, операції з використанням синтетичних сіток поступово витісняють метод натяжної пластики».
3. Все рідше проводяться операції методом Шолдайса. Цей вид пластики здійснюється з використанням власних тканин пацієнта. При такому способі втручання паховий канал закривається спеціальним швом, що використовує натяг тканин. Перевагою даного способу є те, що в організмі людини не залишається стороннього матеріалу.
Метод рекомендований лише молодим пацієнтам з невеликою грижею. Але така операція може супроводжуватися додатковою травматичністю тканин, подовжує реабілітаційний період, посилює больові післяопераційні відчуття і до 10-20% збільшує розвиток рецидивів захворювання.
Лікування гриж в ADONIS
Саме тому в ADONIS метод Шолдайса не застосовується. Оперуються грижі тільки лапароскопічним шляхом або способом Ліхтенштейна.
Своєчасне звернення до лікаря і професіоналізм хірурга забезпечить вам швидке одужання.
Підсумовуючи сказане, Павленко Т.О. каже: «Не затягуйте з видаленням пахової грижі. Позбавтеся від неї раз і назавжди».
