Холецистит – це запальне захворювання, що вражає слизову оболонку жовчного міхура. Воно асоціюється з порушенням відтоку жовчі, що виробляється в печінці і надходить через жовчний міхур і жовчовивідні протоки в дванадцятипалу кишку.
При холециститі рух жовчі порушується, і вона починає накопичуватися в жовчному міхурі. В результаті з’являються больові відчуття і інші симптоми, а також порушуються функції цього органу, і розвиваються ускладнення.
Холецистит вважається одним з найбільш поширених гастроентерологічних захворювань. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, хронічна форма холециститу присутній майже у 20% людей середнього віку. При цьому встановлено, що хвороба розвивається переважно у жінок після 40 років.
Лікується захворювання як консервативними методами, так і хірургічними. Операція передбачає видалення жовчного міхура.
Види холециститу
Виділяють кілька видів холециститу.
За клінічним перебігом визначають:
- Гострий холецистит;
- Хронічний холецистит;
- Загострення хронічного холециститу.
Гострий холецистит розвивається за кілька годин переважно через обструкції (перекриття) протоків конкрементами. Тільки в 10% випадків він виникає при відсутності каменів, в основному у пацієнтів з важкими системними патологіями. Гострий холецистит супроводжується яскраво вираженими симптомами: різким болем під правим ребром, нудотою, блювотою і підвищенням температури.
Хронічний холецистит асоціюється з постійним уповільненим запаленням в жовчному міхурі. Він супроводжується менш вираженими симптомами, зокрема ниючим болем, періодичною нудотою, загальною слабкістю і іншими. Під впливом провокуючих чинників він може загострюватися.
За наявністю каменів у жовчному міхурі та протоках виділяють:
- Калькульознийхолецистит;
- Некалькульозний.
Калькульозний холецистит розвивається як наслідок ускладнення жовчнокам’яної хвороби, коли конкременти перекривають жовчні протоки. Переважно він носить гострий характер.
Гострий холецистит також поділяють за ступенем запалення на:
- Катаральний холецистит;
- Флегмонозний;
- Гангренозний.
При катаральному холециститі запалення розвивається тільки на стінці жовчного міхура. При подальшому розвитку захворювання переходить у флегмонозну форму, що супроводжується поширенням запалення на парієтальну очеревину. Також на цьому етапі відбувається потовщення оболонки жовчного міхура, утворення фібринозного нальоту на очеревині і гнійного ексудату в просвіті.
Гангренозний холецистит вважається наступною стадією хвороби. Він супроводжується розвитком загального гнійного перитоніту і симптомами інтоксикації організму. Найбільш часто ця форма діагностується у пацієнтів старшої вікової категорії та з ослабленим імунітетом.
Гострий флегмонозний і гангренозний холецистит лікується хірургічним шляхом.
Причини розвитку холециститу
Розвиток холециститу пов’язано з порушенням відтоку жовчі і проникненням в жовчний міхур патогенної мікрофлори. Застій жовчі може відбуватися через утворення каменів, деформації жовчного міхура і порушення моторної активності жовчовивідних шляхів.
Бактерії можуть потрапляти в жовчний міхур з кишківника, а також по кровоносній системі. Також захворювання може розвинутися через затікання в жовчний міхур панкреатичної рідини, або при зараженні організму лямбліями та іншими паразитами.
Причинами та факторами ризику розвитку холециститу вважаються:
- Утруднення відтоку жовчі;
- Деформація жовчного міхура;
- Попадання в орган патогенної мікрофлори;
- Недостатнє кровопостачання слизових оболонок жовчного міхура;
- Пошкодження слизової панкреатичною рідиною;
- Зміна функцій жовчного міхура та жовчних протоків;
- Запальні процеси в органах травного тракту;
- Паразитарні хвороби (лямбліоз та інші);
- Ендокринні захворювання;
- Ожиріння;
- Порушення обмінних процесів;
- Незбалансоване харчування;
- Малорухливий спосіб життя;
- Спадкова схильність;
- Вагітність.
Симптоми холециститу
Холецистит може мати гостру і хронічну форму, через що симптоми хвороби і ступінь їх прояву можуть відрізнятися. Зазвичай, при розвитку гострого холециститу у пацієнтів з’являється сильний біль в підребер’ї з правого боку, що змушує їх звернутися за невідкладною медичною допомогою. Хронічна форма супроводжується меншим болем ниючого характеру. Через це і відсутність інших яскраво виражених ознак діагностика хронічного холециститу і початок лікування часто відбуваються із запізненням.
Симптомами гострого холециститу є:
- Різкий біль, що не проходить, у правому підребер’ї;
- Нудота і блювання;
- Діарея;
- Підвищення температури тіла до 37-39 ° С;
- Озноб.
При цій формі захворювання біль локалізується з правого боку під ребрами, але під час рухів іноді віддає в область лопаток, плечей і шиї. Блювота, як правило, повторюється багато разів і не приносить полегшення. Діарея може виникати після прийому їжі, особливо смаженої або жирної.
Симптомами хронічного холециститу вважаються:
- Тягнучий біль і важкість у правому підребер’ї;
- Посилення болю після вживання їжі;
- Періодичне утруднення дефекації;
- Незначне підвищення температури;
- Періодична нудота і блювота;
- Гіркота в роті і відрижка;
- Загальна слабкість;
- Жовтяниця (в окремих випадках).
Це основні симптоми хронічного холециститу, проте вони можуть виявлятися і при розвитку інших захворювань. Для постановки точного діагнозу необхідна ретельна диференційна діагностика.
Методи діагностики гострого і хронічного холециститу
Ознаки гострого і хронічного холециститу не є специфічними. Вони можуть проявлятися і при розвитку інших патологій органів черевної порожнини. Однак, до проведення інструментальної діагностики лікар проводить огляд пацієнта і пальпацію живота.
Якщо при цьому виявляється симптом Мерфі, висока ймовірність, що у пацієнта розвинувся гострий холецистит або відбулося загострення хронічного. Симптом Мерфі полягає в неконтрольованій затримці дихання через посилення болю при промацуванні правого підребер’я після глибокого вдиху.
Для діагностики холециститу і підтвердження або спростування діагнозу проводять:
- Лабораторну діагностику (біохімічний аналіз крові та печінкові проби);
- Ультразвукове дослідження (УЗД) печінки, жовчного міхура і жовчних проток;
- Ультрасонографію;
- Холецистохолангіографію (передбачає введення контрастної речовини в жовчні протоки і проведення рентгенографії);
- Магнітно-резонансну томографію (МРТ) з контрастом;
- КТ органів черевної порожнини.
Вид і обсяг обстежень лікар визначає після попередньої оцінки стану пацієнта.
УЗД дозволяє виявити наявність запалення і конкрементів в жовчному міхурі і протоках. У деяких випадках для підтвердження діагнозу або діагностики ускладнень холециститу проводять холецістохолангіографію або МРТ-холангіографію.
Лікування холециститу
При гострому холециститі або загостренні хронічної форми захворювання пацієнтові рекомендована термінова госпіталізація. Після надходження в клініку йому проводять діагностику, що дозволяє підтвердити або уточнити діагноз, від якого залежить подальше лікування.
Для лікування гострого або загостреного хронічного холециститу застосовують:
- Медикаментозну терапію;
- Дієту;
- Холецистектомію (видалення жовчного міхура).
Медикаментозна терапія передбачає застосування антибактеріальних і спазмолітичних препаратів, сольових інфузійних розчинів і іноді плазми крові. Лікування проводиться відповідно до протоколів, але може відрізнятися в залежності від індивідуальних особливостей пацієнта.
Обов’язковою також вважається дієта, що виключає вживання солоної, гострої і смаженої їжі.
У більшості випадків впоратися з холециститом вдається завдяки правильно підібраній консервативній терапії. Хірургічне лікування застосовується рідше, в основному при ускладнених формах захворювання.
Показаннями для проведення операції холецистектомії є:
- Гострий і хронічний холецистит;
- Гнійний холецистит;
- Гангренозний холецистит;
- Наявність конкрементів в жовчному міхурі;
- Аномалії розвитку жовчного міхура;
- Спайкова хвороба, яка спровокувала холецистит;
- Новоутворення в області жовчного міхура;
- Безрезультатність консервативної терапії;
- Часте загострення хронічного холециститу.
Холецистектомія – це видалення жовчного міхура. У сучасних клініках операції при холециститі проводяться лапароскопічним шляхом. Їх виконують на спеціальному ендоскопічному обладнанні, що забезпечує доступ в черевну порожнину і проведення всіх маніпуляцій через кілька невеликих проколів в області живота.
Лапароскопічна холецистектомія є малотравматичною операцією. Період відновлення після неї становить усього кілька днів, а вже наступної доби пацієнт може бути виписаний з лікарні, якщо немає ускладнень.
Після проведення операції пацієнтам з холециститом, як правило, призначають медикаментозну терапію і рекомендують дотримуватися схеми лікувального харчування.
Харчування при холециститі
Зміни режиму харчування і раціону є обов’язковою умовою лікування холециститу.
Рекомендації з харчування для хворих холециститом передбачають:
- Прийом їжі 4-5 разів на день в один і той же час;
- Виключення переїдання і голоду;
- Відмова від жирної, копченої, солоної і смаженої їжі, спецій і соусів;
- Виключення алкогольних і газованих напоїв;
- Відмова від червоного м’яса, яєць, капусти, горіхів, жирних молочних продуктів, шоколаду;
- Вживання варених і печених продуктів;
- Вживання великої кількості свіжих овочів і фруктів;
- Вживання злакових культур і цільнозернових виробів;
- Прийом свіжих соків із чорної смородини, томатів і буряка.
Дієту при холециститі повинен призначати лікар. Бажано обговорити з ним усі продукти і страви, які можна і не можна вживати.
Де лікують холецистит
Лікування холециститу проводять лікарі терапевти, гастроентерологи або хірурги. При розвитку гострого холециститу або загострення хронічного пацієнту показана термінова госпіталізація.
У медичному центрі ADONIS присутнє новітнє діагностичне та хірургічне обладнання, що дозволяє провести точну діагностику і при необхідності оперативне лікування. Наші лікарі мають вищу категорію і багаторічний досвід роботи. Довіривши їм своє здоров’я, ви отримаєте медичну допомогу, яка відповідає європейським стандартам.
